«Вона обіцяла, що я помру в її обіймах»
Жорж Санд була на сім років старша за Фридерика Шопена, з двома дітьми і вічним прагненням до епатажу. Жила у Парижі і під псевдонімом була відома кожному французу. Її романами зачитувались і захоплювались. Він був поляком, романтиком, мрійником і композитором — автором вальсів, фортепіанних концертів
Маючи 21 рік, Шопен приїжджає до Парижа. Грає в салонах польської колонії й французької аристократії, дає перші великі концерти. Зала аплодувала йому стоячи 15 хвилин. У столиці Франції музикант знайомиться із Жорж Санд (справжнє ім’я Аврора Дюдеван). Шопену було тоді 28 літ, їй — 34. Коли він побачив її вперше, вона більше йому не сподобалася, ніж навпаки. А через півтора року стала жінкою, без якої він не міг жити.
У 1838-му Жорж Санд із двома своїми дітьми та Фридериком Шопеном вирушили у місто Вальдемоса, що на острові Майорка. Здоров’я композитора у той час було слабким. Лікарі порекомендували йому хороший клімат. Коханці зупинили свій вибір саме на Майорці — острові сонячному, зеленому, ароматному. Спочатку Шопен захоплювався тамтешнім морем, горами, повітрям. Проте згодом почалися дощі — несподівані для Майорки. Будинок у місті Пальма, де жила сім’я, погано опалювався, і легені Шопена на це відреагували — туберкульоз дав про себе знати. У той час цей діагноз був страшніший за чуму — за законом усі меблі, домашнє начиння потрібно було безжалісно спалювати, а хворих уникати, як прокажених. Господар будинку постояльців прогнав. Більше ніхто з місцевих їх до себе у дім не хотів пускати: сувора мораль острова і так була шокована вільною любов’ю пари, то ще й туберкульоз!
Жорж Санд втомилася бути доглядальницею і виконувати роль матері, а Шопен ніяк не міг від цієї новини отямитися.
На деякий час Жорж Санд і Фридерик Шопен знайшли притулок у французького консула, а пізніше перебралися у Картезіанський монастир ХІV століття, розташований у Вальдемосі. І досі там збереглася келія, де жили закохані, боролися з хворобою, намагалися втримати миті щастя і творили. Період життя із Жорж Санд для Шопена був найплодотворнішим. Незважаючи ні на що, композитор не міг розлучитися із фортепіано. Довелося знайти цілу роту солдатів, щоб затягти у келію музичний інструмент. Ну а Жорж Санд, звичайно, між обов’язками доглядальниці, дружини і мами також писала. Її роман «Зима на Майорці» — гострий, печальний і дуже різкий щодо місцевих жителів. За всю негостинність острова жінка помстилася на сторінках свого твору.
А тепер тут всюди можна купити листівки з видами Вальдемоси, книги Жорж Санд. Путівники називають письменницю і композитора першовідкривачами Майорки. Місцеві мешканці заробляють на цій історії гроші. Кожну годину на території монастиря проводяться концерти з музикою Шопена, а перед входом у келії є пам’ятник піаністу.
Після повернення з Майорки пара прожила разом ще 8 років і все-таки розлучилась. Жорж Санд втомилася бути доглядальницею і виконувати роль матері, а Шопен ніяк не міг від цієї новини отямитися. Його останніми словами про Жорж Санд були: «Вона обіцяла, що я помру в її обіймах». Життя композитора обірвалося дуже рано — у 39 років, а помер він на руках своєї старшої сестри Людвіги.
Сказати, що музичний світ сумував, мало. Він ридав, проводжаючи генія в останню путь. За труною йшли тисячі людей. І хоча тіло залишилося на французькій землі (на цвинтарі Пер-Лашез), серце композитора було віддано Батьківщині — воно замуроване в колону церкви Святого Хреста у Варшаві.
Жорж Санд прожила ще 27 літ. Вона померла у 1876 році (муніципалітет Ноан-Вік, Франція).
