Замість сонця і тепла лелек зустріли сніг і холод

Спочатку лелек помітили на Рівненщині, згодом — на Горохівщині поблизу села Брани, де фотокамера зафіксувала більше тридцяти пернатих, що сиділи просто на березі водойми у снігу. «Вони так невчасно прилетіли на рідну землю. Треба допомогти їм пережити ці нелегкі часи», – журяться у «Фейсбуці» небайдужі волиняни. І це не поодинокі випадки, коли лелеки потрапили у смертельно небезпечні для них умови. Через замерзання водойм ослабленим дорогою птахам складно шукати їжу. Снігова пастка тримається й досі. Щоб допомогти чорногузам, треба очистити від снігу невелику територію і залишити їм трохи харчів. Якщо не рятувати пернатих, то можемо втратити живий національний символ, адже лелеча вірність – справжній приклад любові до рідної землі. Нагодованим птахам буде легше вижити у таких екстремальних умовах. Захисники природи радять підходити до них повільно, щоб не злякати, адже кожен зайвий рух чи політ чорногузів — величезні втрати енергії, а це дуже небезпечно для їхнього життя саме зараз, коли вони виснажені не лише перельотом, але й голодом і морозом. Крім того, можна влаштувати «теплу» стоянку поблизу місця перебування птахів — викласти сіно чи солому.

Інстинкт повернення до рідного дому перемагає. Лелеки і далі прилітають, незважаючи на лютий холод, і тут опиняються у сніговій пастці. Допоможімо вижити птахам, які несуть на своїх крилах весну!

21 березня

Сонце (схід – 6.16, захід – 18.36, тривалість дня 12.20).

Місяць у Тельці; 4–5 дні Місяця.

Іменинники: Лазар, Опанас, Володимир.

22 березня

Сонце (схід – 6.13, захід – 18.38, тривалість дня 12.25).

Місяць у Тельці, Близнятах; 5–6 дні Місяця.

Іменинники: Валерій, Кирило, Тарас, Олексій.

Колекціонер випустив серію календариків

Їхнє видання Геннадій Сарапін приурочив до 500-річчя надання Ковелю Магдебурзького права. Знаний у нашому краї не лише як очільник волинського відділення Українського фонду культури, але й затятий колекціонер, він вирішив у такий спосіб увічнити рідне місто

 Сергій НАУМУК

На фотографування об’єктів витратив близько року. Бо вичікував необхідної погоди. «Тільки зійшло сонце, я вже чекаю, коли буде потрібне мені освітлення. Гляньте на залізничний вокзал, – показує автор один із календариків (на фото). – Це не монтаж, а природний колір неба. Я довго чекав, поки воно буде таке глибоке і безхмарне». Зрештою, світлини справді чудові. Тираж серії з 15 календариків невеликий – усього 50 штук. Тож, колекціонери, поспішайте їх придбати.

Прогноз погоди

Ще тріщатимуть березневі морози

21 березня вважається астрономічним днем народження весни, хоча у південній півкулі починається осінь. Періоди рівнодення відзначаються сильними вітрами і бурями. Якщо з вирію повертається жайворонок, то слід чекати тепла. Якщо хмари високо і швидко пливуть по небу, значить, погода буде доброю

За прогнозом чергового синоптика Волинського обласного гідрометеоцентру Лесі Пасічник, 21 березня — мінлива хмарність, вночі невеликий сніг, вдень – без істотних опадів, на дорогах ожеледиця. Вітер північно-західний, 7—12 метрів за секунду. Температура повітря по області — від 0 до 5 градусів морозу, у Луцьку — від 1 до 3 градусів з позначкою «мінус». 22-го — мінлива хмарність, без опадів, на дорогах ожеледиця. Вітер північно-західний, 5–10 метрів за секунду. Температура повітря вночі — 7–12 градусів морозу, вдень — від мінус 3 до плюс 2. За багаторічними спостереженнями, найтепліше

21 березня було 1974 року — плюс 23,5, найхолодніше — 1962-го — мінус 19 градусів. Радіаційний фон по області становив 0,012 мілірентгена за годину.

У Рівному 21 березня майже весь день погода буде похмурою, лише ввечері небо проясниться. Температура повітря – від 3 до 6 градусів морозу, 22-го – від 1 до 12 градусів з позначкою «мінус».

Ветеран, який пройшов вогонь і воду, святкує 95-річчя

Миколі Оверчуку (на фото), жителю села Полонка Луцького району, довелося за вік багато побачити. Та він не втрачає оптимізму і любить життя. Мабуть, це й допомогло чоловікові витримати всі випробування, зберігши ясний розум і добре серце. Ветеран у своєму поважному віці написав детальну автобіографію і передав її до редакції

 Олеся БАНАДА

Народився Микола Павлович 20 березня 1923 року у селі Топілля (тепер Млинівського району Рівненської області) в багатодітній родині, закінчив «за Польщі» 4 класи, потім працював у колгоспі. Коли почалася війна, пішов у військо. Ветеран досі згадує, як в Естонії, де довелося стояти на передовій, їхня рота потрапила під обстріл. Снайперська розривна куля влучила йому в руку. Коли отямився, почув, що підходять німці, думав — доб’ють. Але вони завели в село, де були інші полонені, потім повантажили у машину і повезли в якусь школу, а вночі робили операції, зокрема й Миколі. Удень загнали всіх у вантажний поїзд і доправили в Латвію, там перегнали в табір. Згодом наші війська звільнили полонених. Хто не був поранений — пішов далі воювати, інші потрапили в госпіталі.

«Підлікувавшись, ішов звідти додому пішки. І ледь не втопився у Стиру, бо лід був тонким і проламався. Прийшов додому мокрий — усі плакали», — згадує важке лихоліття Микола Павлович. Після війни одружився, виховали з дружиною Людмилою трьох дітей. Тепер має внуків, правнуків. Щодня молиться за мир і процвітання України. Секрет довголіття ветерана простий: «Шануй батька й матір, люби ближнього свого».

Хіба той, хто їде, розуміє того, хто йде?

«На додаткову зупинку коштів не передбачено!» – відповіли у департаменті звернень громадян Луцької міської ради мешканцеві обласного центру Арсенію Григоровичу Нікончуку. Стурбований чоловік розповідає, що від зупинки Цукрового заводу далеко розміщена наступна і пасажири мусять проходити пішки великий шмат дороги, аби сісти на маршрутку

Лариса ЗАНЮК

Односторонній рух, вузький тротуар, ще й зустрічні автомобілі з ніг до голови обхляпують... Арсеній Никончук звернувся до Луцької міської ради з приводу облаштування додаткового майданчика, хоча б заїзної кишені із твердим покриттям, для зупинки громадського транспорту біля меморіального комплексу «Солдат», але отримав відповідь, що таке можливе лише «під час проведення робіт з капітального або поточного ремонту автомобільних доріг загального користування за умови виділення відповідних коштів». Як зазначає перший заступник міського голови Григорій Недопад, «у бюджеті міста на 2018 рік коштів на вищезазначені роботи на цій ділянці не передбачено».

Чиновникам цією дорогою, очевидно, не доводиться ходити, міркує Арсеній Григорович, тому вони й не бачать, що для мешканців району це проблема.

У Луцьку відбудеться волинський форум української поезії

21 березня, у Всесвітній день поезії, його проведуть у Волинському академічному обласному театрі ляльок. О 14-й годині сюди зійдуться волинські письменники, барди, шанувальники поетичного слова. Захід організовує Волинське відділення Українського фонду культури та Національна спілка письменників України.