Священика у повному церковному облаченні поляки вивели з храму і закатували
20 березня 2003 року у Любліні був зарахований до лику святих мучеників отець Петро Огризко, замордований у квітні 1944-го
Народився він у селі Тарнаватка у Надсянні (нині Польща). Після закінчення рільничої школи працював учителем. Коли йому було вже 30 років, відчув покликання і вступив до Волинської духовної семінарії в Кременці, після закінчення якої одружився й отримав освячення. Відтак протягом кільканадцяти років отець Петро служив у багатьох парафіях Володимирського, Горохівського, Дубенського та Луцького повітів.
Мирних людей знищували під гаслом: «Од Вєпша до Буґа – чарна смуґа».
У 1939 році після приходу більшовиків Петро Огризко з родиною повернувся на Холмщину. Спочатку мешкав в селі Сумін, пізніше став настоятелем у Моратині. До його парафії входило і село Чортівець, де 10 квітня 1944 року — у Страсний понеділок — отець Петро проводив Божественну літургію для молоді, після якої мала бути сповідь.
Раптом у храм увірвалися озброєні поляки. Вони вивели священика, навіть не давши зняти церковне облачення. Уже на подвір’ї зірвали з нього рясу. Потім повели за село і там жорстоко закатували. Де поховане тіло мученика — досі не відомо. Вважають, що нападники закопали його на місці страти.
Отець Петро Огризко був одним із багатьох українців, які постраждали від рук поляків у роки Другої світової. Піком антиукраїнських акцій стали два тижні від 9 до 22 березня 1944 року. За цей час поляки повністю спалили 35 сіл і замордували тисячі українців. Участь у вбивствах брали солдати Армії Крайової та Батальйонів Хлопських. Розмах акцій засвідчує, що вони були добре сплановані. Мирних людей знищували під гаслом: «Од Вєпша до Буґа – чарна смуґа».
Разом із Петром Огризком священномучениками Холмщини і Підляшшя було проголошено ще сімох осіб (священномученики Ігнатій, Сергій, Лев, Миколай, Павло, Йоанна, Василій), які прийняли страдницьку смерть на Холмщині і Підляшші у 1942—1944 роках. Останки новопрославлених святих визнано мощами та наказано віддавати їм честь. Було також схвалено ікону Собору Святих, а життєписи та інші документи собору опубліковано у книжці «Прославлення мучеників Холмських і Підляських».
Урочиста канонізація, у якій брали участь не лише холмщаки з Польщі та України, але й делегації помісних церков з інших країн, відбулася в Холмі 8 червня 2003-го.
Тарас СТЕПАНЮК
