Фотозвинувачення, надані Олександром Веремійчиком.
«Така дорога непрохідна не тільки для мого візка, а й навіть для танка»
Лист болю від нашого читача
Доброго дня, шановна редакціє газети «Волинь-нова»!
Звертаюся до вас зі сподіванням про допомогу у висвітленні моєї проблеми. Справа в тому, що я — візочник. Цілу осінь і зиму чекаю теплих весняних днів, щоб мати змогу на своєму електровізку помандрувати до річки чи парку, але цьогоріч такої втіхи, на жаль, не матиму…
Біда в тому, що моє життя зупинилося за крок від мого обійстя, оскільки дорога, якою я виїжджав у минулі роки на центральну вулицю (це приблизно 50 метрів) із вулиці Гончара, стала непрохідною й для танка, не те що для мого візка. Навіть коли вона підсохне до травня, моєму транспортному засобу ті ями і рови не подолати (ви погодитесь зі мною, коли побачите фото). А я так мріяв помилуватися цієї весни цвітом абрикосів і послухати, як гудуть любешівські бджоли!
А якщо, не дай Боже, доведеться їхати такою дорогою «швидкій»?
Кажуть, що за документами, на папері, ця дорога — у зразковому стані… А якщо, не дай Боже, доведеться їхати такою дорогою «швидкій»?
З повагою
Олександр ВЕРЕМІЙЧИК,
житель селища Любешів.
