Непідробні сльози і дим цигарок… з футболом
Лише 5 наших читачів змогли розгадати, що заховали ми світлину легендарного воротаря національної збірної Італії та туринського «Ювентуса» Джанлуїджі Буффона, який у свої 40 з гаком досі тримає марку найкращого голкіпера світу
Тож читаємо ще раз запитання і аналізуємо, чому зійшли на манівці і не змогли упізнати суперзірку найпопулярнішої гри світу.
«Гарбуз із секретом» — 9 (2018)
Це сучасна легенда. Але про живу нині людину, яку «зачарував» його батько. «Зачарував» Любов’ю. І понад чверть століття тому той син закохався. Так, що вирішив постійно захищати свою Любов. Хоч і… відвернувся від неї. Бо не може дивитися їй в очі. Адже коли вони зустрічаються поглядом, усвідомлює, що розчарував ту Любов…
Минулоріч він як мінімум двічі зазнавав фіаско. І його сльози бачив увесь світ. Але він знову повернувся на своє місце, щоб ніхто не порушив її спокій. Так і працює слугою, поклавши на вівтар своєї Любові голову, руки, ноги, а головне… душу і серце.
Українські заробітчани легко здогадаються, хто це. Бо в країні, де він у своїй справі головний (більшість скаже — у світі!!!), наших уже сотні тисяч буде. Кілька років тому він перебував і в Україні, і навіть був за крок до тріумфу (але це не «Євробачення»)… Це вже сталося після того, як один українець привселюдно його образив в Англії. Хоча у той момент він був паралізований, бо двічі перед тим встиг зустрітися поглядом із Любов’ю…
До речі, наш герой має шкідливу звичку, про яку співається в популярній у 1990–ті роки пісні, яку росіяни нахабно вкрали, бо «Плаття твоє із ситцю мені ночами сниться…» в Україні співали на весіллях ще в 1970–ті.
Чиє фото ми заховали у гарбузі?
Згідно із жеребкуванням, яке провела народна артистка України Людмила Приходько, по 100 гривень отримають 18–річний Олег Поторась із села Боровичі Маневицького району («Скажу, що вийшло, як у приказці: «Пальцем у небо тикнув — і вгадав». Зачіпкою стало речення «Кілька років тому він побував і в Україні, і навіть був за крок від тріумфу (але мова не про «Євробачення». Згадав про Євро–2012, фінал Іспанія — Італія — 4:0, і в складі італійців зачепився за перше прізвище: Джанлуїджі Буффон. Так і склався пазл») і 27–річний Микола Чирук із села Масловець Любомльського району («Спочатку думав, що ви фото Василя Ломаченка заховали, бо він наробив шороху на Олімпіаді–2012 у Лондоні, аж поки не вийшов на переможний гол Шевченка Буффону з пенальті у фіналі Ліги чемпіонів–2003 на стадіоні «Олд Траффорд» у Манчестері»).
Італійський голкіпер любить проводити час у нічних клубах, дозволяє собі кілька келихів вина чи алкогольних коктейлів і не приховує, що може закурити.
А 150 гривень — за найкращу історію — отримає Ольга Поліщук із Луцька, яка у нас вже ставала переможницею. Процитуємо лише початок з її листа, в якому Ольга розібрала «по кісточках» наше запитання (навіть про шкідливу звичку героя — куріння — і украдену з української гуртом «Ненсі» пісню «Дым сигарет с ментолом»): «Завдання 9–го туру видалось мені складним, але водночас цікавим. На думку спадали і політики, і боксери, і співаки, а також футболісти. Хоча футболом я майже не цікавлюсь, та, шукаючи відповідь, натрапила в інтернеті на одну сучасну легенду — голкіпера збірної Італії та туринського «Ювентуса» Джанлуїджі Буффона…»
Що ж, інтелектуальних чемпіонів назвали, пропонуємо вам також долучитися до їхньої когорти, тобто — відгадуйте нове завдання.
«Гарбуз із секретом» — 12 (2018)
Видно пана по халявах, хто до неї йде. Прийшовши, вклоняється. Адже вона — царівна… Не жаба. Хоч і серед жаб. Але вона така, як у пісні, яку присвятив своїй коханій Кріс де Бург.
Цій царівні приписують сотні властивостей, але ми наголосимо лише на одній у конкретній ситуації: вона допомагає жінкам полегшити роботу. Але мова тут не про приворожіння чи оздоровлення. А про процес виготовлення речей на так званому «3D–принтері», який ще років 200 тому виставляли зимної пори в багатьох хатах і біля нього при свічках збирався чималий гурт на вечорниці. Зараз цей «3D–принтер» — уже велика рідкість, хоч і є, незважаючи на досягнення технічного прогресу.
А до цариці, як і в сиву давнину, щороку відбувається паломництво, щоб встигнути їй вклонитись, поки не станеться так, як називається книга Миколи Сиротюка.
Що за предмет ми заховали у гарбузі?
Слово–відповідь треба надіслати до 3 квітня тільки у вигляді sms–повідомлення на номери: 0501354776 і 0672829775 (наприклад: «Відро», «Три яблука», «Марадона»).
Увага: з одного номера можна відправляти лише одне sms! Цей номер і братиме участь у жеребкуванні при розіграші призових 200 гривень, якщо правильних відповідей буде більше двох.
А ще спеціальний приз — 150 гривень — отримає той, хто в листі на поштову адресу (43 025, Луцьк, просп. Волі, 13) чи електронну ([email protected]) найяскравіше опише, як шукав чи шукали правильну відповідь.
До зустрічі!
Послання воротам від Джанлуїджі Буффона
«Мені було 12 років, коли я повернувся до вас спиною. Забув про своє минуле, щоб гарантувати вам безпечне майбутнє
Робив це всім серцем, своїми інстинктами. Я перестав дивитися вам в обличчя у той же день, відколи закохався у вас. Щоб захищати. Бути вашою першою і останньою лінією оборони.
Я пообіцяв собі робити все можливе, щоб більше не бачити вашого обличчя. Або щоб ці випадки відбувалися якомога рідше. Щоразу, коли це стається, мені боляче від того, що підвів вас. Розчарував. Знову і знову…
Ми — протилежності, які доповнюють один одного, як місяць і сонце. Вимушені жити поруч один з одним, але не можемо торкатися одне одного.
Більше 25 років тому я зробив свій вибір. Поклявся захищати вас і бути щитом від ворогів. Я завжди думав тільки про ваш добробут, забувши про свій…
Мені було 12 років, коли я повернувся спиною до своєї мети, і я буду продовжувати захищати вас доти, поки мої ноги, голова і серце дозволять мені це робити», — написав Буффон.
І руки, хочеться тут додати.
Пряма мова
«У збірній я просто солдат»
Після непотрапляння на чемпіонат світу–2018, коли Італія поступилася Швеції у стикових матчах плей–оф (0:1 і 0:0), Джанлуїджі Буффон не стримував свого болю
Це трагедія. Ми не потрапили на чемпіонат світу–2018, і я буду шкодувати про це протягом усього подальшого життя. Ми забрали у наших фанатів, у наших дітей цю радість, це відчуття серцебиття, з яким ти дивишся, як виступає твоя збірна на такому турнірі… Рекорди? У цьому випадку мої рекорди не мають ніякого значення. У збірній я просто солдат, який знаходиться на службі своєї команди і своєї країни.
Грицько ГАРБУЗ.
