Надю навіть затримати нормально не змогли.
Цирк триває: перше рішення суду — звільнити…
Після того, як 22 березня Верховна Рада дала згоду на притягнення Надії Савченко до кримінальної відповідальності, в кулуарах парламенту до неї підійшов слідчий і сказав, що затримує її
Наступного дня ці дії Шевченківський районний суд Києва визнав незаконними і звільнив народного депутата просто у залі суду. Суддя вирішив, що слідчий не мав права затримувати підозрювану, бо вона не вчинила завершеного злочину, а лише хотіла. Але на волі Надія Савченко перебувала недовго. Той же суддя прийняв рішення взяти її під варту до 20 травня без права на заставу. Щоб не чинила тиску на свідків.
Виникає питання: як слідчі, які роблять помилки вже на початковому етапі справи, доводитимуть вину відомого політика у всіх тих страшних злочинах, в яких її підозрюють? А там — і тероризм, і повалення влади, і незаконна зброя, і замах на «державного чи громадського діяча». Генпрокурор Юрій Луценко налякав усіх, що Савченко разом із Рубаном збирались обстріляти центр столиці з мінометів, встановлених на баржі на Дніпрі. Але звинуватити з трибуни Верховної Ради — це одне, а грамотно і беззаперечно довести це у суді — трохи інше.
Нема чого дорікати Порошенку, що дав їй Героя, бо будь–який Президент це зробив би. Нема чого дорікати Тимошенко, що взяла її у список — кожна партія хотіла б мати такого списочника.
Сама ж Савченко заявила: «Змова, у якій ви мене звинувачуєте, — звичайна змова на кухні». Мовляв, хіба мало українців за чаєм мріяли підірвати чи розстріляти владу, і що — за це в тюрму садити? Віра, сестра Надії Савченко, вважає, що її переслідують як політика особисто Петро Порошенко та Володимир Гройсман, і це вони натиснули на суддю, щоб взяти Надю під варту. Підозрювана одразу ж оголосила про голодування, як і колись в російському ув’язненні: «Я пройду весь той шлях, який проходила минулого разу в Росії, де мене катував ворог, я можу пройти цей шлях, коли мене буде катувати свій», — заявила нардеп. Тим часом на все це дійство дивляться у Кремлі, потирають руки і наводять як доказ «країни, що не відбулась і не має права на існування».
…А може, справді історія із Савченко свідчить про якусь ущербність України? Оглядач Сергій Фурса вважає, що якраз навпаки — українці проявили себе як здорове суспільство, а значить — суспільство із майбутнім. На його думку, нема чого дорікати Порошенку, що дав їй Героя, бо будь–який Президент це зробив би. Нема чого дорікати Тимошенко, що взяла її у список — кожна партія хотіла б мати такого списочника. І люди, які щиро вболівали за свого полоненого і робили все для його звільнення, насправді проявляли свої кращі якості — солідарність та співчуття. «І зараз суспільне неприйняття Савченко теж є абсолютно здоровою реакцією, — вважає Фурса. — Тест на Савченко пройшли. Ми нормальні».
Василь РОГУЦЬКИЙ.
