Зустріньте ранок простими словами: «Прощаю», «Люблю», «Прийми мою руку допомоги»
Під кабінетом лікаря мовчки, занурившись кожен у свій біль, стоять люди. Час від часу тихо рипають двері, частенько сюди поперед інших хочуть проскочити «свої», і тоді черга оживає тихим невдоволеним шепотом, який поступово переростає у гостру дискусію, буває — у сварку. У кожного свої «пояснення», чого йому потрібно «швидше», хоч насправді у цьому місці спішать почути свій втішний чи невтішний «вирок» усі
А на стіні навпроти — сповита у вишитий рушник величезна ікона, яка вказує на те, що всі однакові перед Господом, нагадує, що забули заповіді Всевишнього, що надія живе в молитві. І хтось таки складає пальці у хресне знамення, щоб впустити в душу і серце Святого духа.
— Тому й лікуємося, бо стали злими, недобрими, озлобленими, заздрісними, — зауважує не знайома мені, але, певно, дуже мудра жіночка з черги. — Жовч зсередини з’їдає: у когось вона через власну недооціненість, в інших — через надмірну пихатість, гордість. У пориві злості люди говорять образливі слова, роблять необачні вчинки. Потім про них жалкують, але нервова система все ж дає тріщину, здоров’я — підводить. У суєті життя про Бога забули… Інтернет, телефон, технічні новинки в руках, звести їх у подяці до неба — ніколи.
Саме для таких «зайнятих» людей священик парафії Української греко–католицької церкви Василь Германюк із Тернопільщини по неділях та святах організовує пряму трансляцію молитов і благословення в «Інстаграмі». Позиція панотця проста. «Якщо молода особа прокидається вранці і перше, що робить — відкриває соціальну мережу, щоб глянути, хто що там лайкнув і кинув новенького, — я пропоную духовну альтернативу — помолитися зранку разом зі мною у прямому ефірі і згодом у записі протягом доби. Це своєрідна допомога тим, хто прокинувся і забув промовити «Отче наш» і «Богородице Діво», адже однією з найперших ранкових дій має бути подячна молитва», — каже духівник.
Не всі можуть зрозуміти такий підхід до спілкування з Господом. Та Бог любить усіх, і лінивих, мабуть, теж. Особливо тих, хто готовий іти за пастирем. Підраховано, що в Біблії 400 разів люди названі вівцями. Теологи навіть пояснюють: тому, що у цих домашніх тварин особливо розвинений слух, і вони завжди йдуть на поклик свого чабана, ніколи не переплутуючи його голос із чужим. Тому й обов’язок кожного священнослужителя як пастуха — привернути людей до молитви, то ж і здійснює Василь Германюк духовну опіку над тими, хто блукає нетрями інтернету. Дбає, щоб знайшли у ньому і стежку до Царства Божого, яка починається з щоденної подяки Всевишньому.
Весна нині наполегливо відстоює свої права, належні їй за календарем. «Підігріває» зиму особливо сонячними ранками, що надихають на гарні, позитивні думки про наближення Великодня та продовження життя. І на думку спадають названі давніми мудрецями істини — три речі руйнують людину: спиртне, злість, гординя; три речі не слід втрачати: надію, спокій, честь; три речі в житті найцінніші: довіра, кохання та віра; три речі найважче сказати: «Вибач», «Я кохаю тебе», «Прошу». А вдячна молитва сама зривається з уст і лине у височінь. І в такі особливі теплі ранки хочеться усміхнутися світу простими словами: «Прощаю», «Люблю», «Прийми мою руку допомоги». Може, від цього хтось стане добрішим, здоровшим, щасливішим.
