21-річного бійця не здолала війна, та перемогла важка хвороба
Зупинилося серце військовослужбовця АТО Володимира Бабія, який на Волині відомий тим, що сам борючись з раком, допомагав збирати кошти іншим важкохворим
Володимир Бабій народився у с. Перегонівка Голованівського району Кіровоградської області. Після війни приїхав на Горохівщину, де мешкає його мама.
У своїх неповних 20 років він пішов добровольцем в АТО. У липні 2015 року Володимир увійшов до лав третього окремого танкового батальйону “Звіробій”. Служив у розвідці, тож спокійні дні, казав, можна порахувати на пальцях. Був у Троїцькому, Попасній, Артемівську, Слов’янську, побував і в Станиці Луганській.
Також молодий чоловік віддав кошти з продажу своїх картин на лікування Данилка, в якого рак крові. А хворій 14-річній дівчинці з Рожищенського району Надійці Зубаль допоміг у придбанні скрипки, про яку вона мріяла.
Після дембеля, Володимиру Бабію дігностували пухлину крило-піднебінної та підскроневої ямки носоглотки (плоскоклітинний неороговілий C-R) 4 ступеню. В лікарні хлопець почав малювати картини, переважно ікони. Свої роботи горохівчанин продавав, а кошти віддавав на лікування важкохворих дітей.
Під час туру Святослава Вакарчука волинські волонтери реалізували мрію бійця – побувати на концерті «Океану Ельзи», а Святослав Вакарчук навіть сфотографувався із Володимиром. Проте Монгол (такий позивний отримав на війні) продав на благодійному аукціоні подарований улюбленим співаком прапор з автографом Вакарчука, а гроші передав на лікування дівчинки з Ковельщини Настусі Абрамчук, яка наразі очікує на операцію в Туреччині.
Також молодий чоловік віддав кошти з продажу своїх картин на лікування Данилка, в якого рак крові. А хворій 14-річній дівчинці з Рожищенського району Надійці Зубаль допоміг у придбанні скрипки, про яку вона мріяла.
«У мене все добре. Кожен мій день – як останній. Я маю використати своє життя на повну», - таким було життєве кредо Володимира Бабія. Волонтери розповідають, що Монгол мріяв одружитися на волиняночці, казав:"От тоді я стану справжнім волинякою!".
8 серпня йому було б 22 … не дожив…згорів ! Він буде похований завтра, 18.07.2017 на Алеї Слави луцького кладовища (с.Гаразджа) серед Воїнів, що віддали своє життя за свободу та незалежність нашої країни, повідомила волонтер Тетяна Білінські.
Прощання відбудеться в 11 годині у Кафедральному соборі Луцька.
