Померла поетеса Світлана Костюк

Її серце перестало битись ввечері 6 січня. Останні два роки свого життя поетеса боролася з раком легенів. Похорон розпочнеться о 13.00 за адресою: м. Нововолинськ, вул. Пирогова, буд. 5, кв. 14.
«Волинь-нова» неодноразово розповідала про творчість та життя цієї непересічної жінки. Редакція висловлює щирі співчуття близьким Світлані Костюк.

Світлана Костюк народилася 30 листопада 1964 року в селі Кукли Маневицького району Волинської області. Місцеву десятирічку закінчила з золотою медаллю. Освіта вища філологічна – Волинський університет ім. Лесі Українки (місто Луцьк). Проживала в місті Нововолинську. Автор книг поезії «Спалахи душі» (1998), «Наодинці зі світом» (2012), «Маленьке диво» (для дітей, 2012), «Листи без конвертів» (2013), «Про що шепотіли листочки» (2014), «Мереживо чудес» (2014), «Траєкторія самоспалення» (2015). Переможець Всеукраїнського літературного конкурсу ім. Леся Мартовича, дипломант Міжнародного конкурсу «Зірка Полин», лауреат і переможець двох етапів Міжнародного літературного конкурсу «Чатує в століттях Чернеча гора» («Склянка часу» – до 200–річчя від дня народження Шевченка), переможець конкурсів «Сто творів, які варто прочитати цього літа», «Викрадення Європи», «Незламні українці» (ГО «Твоя ініціатива», 2015).

відкривайте мене в моїх посмішках сонцем цілованих
ніжних кутиках вуст до яких не торкнулись роки
ще у книгах у віршах на згадку колись подарованих
у бездонні очей і легкому тремтінні руки...
не вивчайте мене все одно залишуся загадкою
у тайнописі серця - акорди надривно сумні
я зостанусь для вас тихим світлом чи світлою згадкою
білі тіні і вітер гойдатимуть тишу мені...
я в ромашкових веснах напевно колись заблудилася
у смарагдовім царстві зеленої вічно сосни
мене тут не було я літала я просто наснилася
ви не вірте у дійсність яка розчаровує сни...
не шукайте слідів моїх марно вони ще невидимі
просто слухайте вітер і шепіт пшеничних колось
просто будьте душі моїй навіть на відстані вірними
пам`ятайте...та так... як нікому іще не вдалось...